Назва виховної системи

Компоненти структури

             «Школа патріотів»

орієнтаційно-цільовий компонент

(стратегічна ціль (державна стратегія виховної політики, генеральна мета виховання;  етапи становлення та розвитку виховної системи; конкретизація цілей виховання відповідно до етапів виховання, місце і роль класу у виховному просторі освітнього закладу)

      Стратегічною метою виховання є формування морально-духовної життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал.

      У класному колективі працюю над формуванням національної свідомості, патріотичних почуттів учнів засобами національно-патріотичного виховання, приймаючи  участь: у акціях пам`яті, Шевченківських літературних святах, проектній, волонтерській  діяльності,  участі у загальногімназичних заходах.

гносеологічно-аксіологічний (змістовий) компонент

(досягнення стратегічних цілей у вихованні через конкретизацію завдань у контексті  педагогічної проблеми, над якою працює класний керівник)

         Цілеспрямована освіта національно- патріотичного виховання на пропедевтичному та коригувальному рівнях:

- навчити дитину користуватися сукупно логічним і образно інтуїтивним методами мислення при рішенні різноманітних  життєвих, виробничих, соціальних, універсальних задач;

- забезпечити звернення дитини до почуттів, збудження інтересу до даного виду тематики;

- використовувати динамічні релаксаційні паузи, рухливі дидактичні та соціальні ігри патріотичного спрямування;

- створювати атмосферу відкритості, доброзичливості, співтворчості у спілкуванні, толерантності;

- забезпечити рівність учителя й учнів у пошуку нової  інформації з патріотичного виховання молоді.     

організаційно-педагогічний компонент

(педагогічні умови ефективності виховного процесу)

1. Здійснення системно-творчого підходу як стратегії побудови  виховного процесу.

2. Ціннісне забезпечення процесу виховання;

3. Інтеграція виховних впливів виховної роботи з гімназистами.

4. Конкретизація цілей.

         Педагогічні умови ефективності виховного процесу (відповідно до мети моєї діяльності):

організацію виховного центру — поповнення матеріалом шкільного музею, тематичне оформлення рекреацій.                                                        

      Як стверджував В. Сухомлинський, у школі і стіни повинні говорити. Така інформаційно-образна насиченість шкільних приміщень не тільки збагачує учнів знаннями, а також має відчутний виховний вплив на них;

органічне поєднання завдань, вирішуваних школою, з потребами довкілля.

      Це передусім:

•  організація допомоги гімназистів населенню в охороні та примноженні багатств природи, у вирішенні проблем виробництва, орієнтації учнів на вибір професії, потрібної для їх міста;
• створення в навчальному закладі національно- патріотичного колориту.

Школа має пропагувати серед учнів думку, що в цивілізованому суспільстві людині вигідно бути вихованою і освіченою. Це потрібно й суспільству. Треба виховувати справжніх патріотів нашої країни не на словах, а в житті;

• підбір раціонального змісту виховання відповідно до його мети і рівня вихованості колективу й окремих учнів. Навчальний заклад повинен відчувати, який напрям змісту виховання треба посилити на певному етапі виховної роботи.                Зараз такого посилення в Україні потребують питання національного і патріотичного, підготовка учнівської молоді до життя та діяльності в ринкових умовах;
• розумне співвідношення між інформаційними методами впливу на учнів і залученням їх до різних видів діяльності;
• своєчасне проведення виховних заходів, акцентування уваги на зв`язок поколінь, зустрічі з воїнами-афганцями, ветеранами війни, військовослужбовцями зони АТО. Це повинно проводитись систематично – не менше раз на тиждень;
• використання різноманітних форм і методів виховного впливу, що відповідають віку учнів. Доцільно обирати такі з них, які спонукають учнів до вияву активності, ініціативи й самостійності, в підготовці та проведенні яких вони брали б активну участь;
• підвищення емоційності виховних заходів. Ця вимога ґрунтується на таких положеннях:                            а) твердженні психологів, що знання засвоюються швидше і стають поглядами й переконаннями за умови, що учень до них не байдужий, що він емоційно переживає, засвоюючи їх;                                          б) однією з рис української ментальності є емоційність;
• створення умов для розвитку самостійності та ініціативи учнів, їх самоврядування, самоосвіти та самовиховання.

практично-діяльнісний компонент

(стратегії та методи виховної роботи, організаційні форми – індивідуальні, групові, колективні, масові; спілкування, тактика та стиль діяльності класного керівника)

Реалізація практично-діяльнісного компоненту здійснюється через  спеціально організовані позакласні виховні заходи:

• Проект «Історія козацтва»;
• Проект «Я пишаюсь тим, що я українець!» (Усний журнал, ведення тематичного зошита, нотатки-листівки «Україна не лише вишиванка»; 
• Рольова гра «Козацького роду нема переводу» (формування основ учнівського самоврядування) групова форма виконання та розподілу доручень.
• Корекційна програма «Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе»,  індивідуальна робота (проводиться у співпраці з психологом, соціальним педагогом);

      Масові форми виховної роботи: інтегровані виховні заходи в ході щоденних уроків, конференції, тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, зустрічі з видатними людьми та ін.

      Групові форми виховної роботи: години класного керівника, робота з пресою, екскурсії, походи та ін.

      Не залишаю поза увагою індивідуальні форми роботи, адже потреба індивідуального підходу зумовлена тим, що будь-який вплив на дитину переломлюється через її індивідуальні особливості, через «внутрішні умови».                

       Необхідною умовою успішної індивідуальної роботи є вивчення індивідуальних особливостей учнів. Щоб впливати на особистість, треба її знати. Передусім важливо встановити довірливі, доброзичливі стосунки між класним керівником і учнем. Зробити це часом нелегко, оскільки учні, які найбільше потребують індивідуальної виховної роботи, нерідко підозріло ставляться до педагогів. Велике значення при цьому має авторитет класного керівника, уміння швидко зорієнтуватися у ситуації, передбачити наслідки своїх дій.

діагностико-результативний компонент

(очікувані результати, критерії ефективності, оцінка й аналіз функціонування  системи)

Впровадження розробленої системи роботи з використанням розвиваючих технологій в роботу класного керівника шляхом організації навчальної діяльності та соціального середовища є раціональним.

Загальний очікуваний виховний результат:

• створення неповторного особистісного образу «Я – справжній патріот України;
• віра в те, що ти є господарем свого життя;
• готовність до здійснення  вчинку-відданості, коли, дбаючи про благополуччя іншої людини, переживаєш радість; проявляєш люб’язність;
• виховання національної свідомості, взаємодопомоги, безкорисливості, доброчинності, добродіяння, оволодіння елементарними уміннями та навичками підтримки та збереження міжособистісної злагоди, запобігання та мирного розв’язування конфліктів; прищеплення здатності врахувати думку товаришів, інших людей;
• формування вміння діяти в нестандартних ситуаціях, толерантне відношення один до одного;
• виховання самокритичності, адекватної самооцінки, самовладання передусім в екстремальних та конфліктних ситуаціях; 
• виховання відповідальності за результати власної праці та праці інших

Структурно-функціональна чи організаційно-педагогічна модель системи